Закон про трансплантацію: що чекає українців?

Закон про трансплантацію: що чекає українців?

1 січня 2019 року набере чинності закон про трансплантацію, який нещодавна прийняла Верховна Рада. Будучи ще законопроектом навколо нього ходило безліч суперечок, основним побоюванням яких було поширення такого явища, як чорна трансплантологія.

Закон підтримали 255 депутатів, при необхідному мінімумі у 226. Новація передбачає «презумпцію незгоди», тобто, якщо людина за життя не погодилася на посмертну трансплантацію, то її не буде. Людина ж, що погодилася віддати свої органи, повинна написати письмове підтвердження. Потім на потенційного донора створюється карта держ.зразка. Дані людини вносяться у Єдину державну систему трансплантації.

Як тільки закон почне діяти, я відразу ж підпишу таку згоду, – заявив нардеп Антон Геращенко.

Як тільки у реєстр потрапляють дані про анатомічний матеріал, що з’явився складається пара донор-реципієнт. Якщо в Україні немає претендентів, то органи будуть пропонуватися іншим державам, з якими підписані угоди з даного приводу.

Цікаво, що родичі раптово померлої людини можуть самі вирішувати, чи будуть вилучені органи померлого чи ні. Однак, давайте міркувати логічно, не претендуючи на істину в першій інстанції. Як за ті кілька годин, протягом яких потрібно здійснювати пересадку органів можна провести всі необхідні тести на суміщення?! Або все ж таке дослідження робиться заздалегідь?! Але яким чином, якщо людина не давала згоди?

Законом забороняється вилучати анатомічні матеріали з тіл воїнів, які загинули насильницькою смертю в зоні АТО, так само, як і всіх інших, хто проживає на цій території і загинули у результаті насильницьких дій.

Цей закон передбачає створення двох баз даних – бази даних донорів, бази даних реципієнтів, які унеможливлюють чорну трансплантологію, унеможливлюють корупцію, – пояснює народний депутат Ольга Богомолець.

Інформаційна система складатиметься з кількох реєстрів, у яких у тому числі буде волевиявлення деяких довірених осіб, згодних на донорство тих, кого вони представляють. Хто ці люди, не уточнюється. Так само буде введена посада трансплант-координатора, якому і будуть передавати згоду на донорство.

Конфіденційну інформацію у реєстрі зможе дізнатися трансплант-координатор, посадова особа, відповідальна за трансплантацію органу виконавчої влади, судмедексперти. Хочеться сподіватися, що цей перелік не стане приводом для корупції.

Закон про трансплантацію органів може врятувати сотні тисяч людських життів, проте чи не стане він одночасно вироком для сотень тисяч інших громадян в умовах української дійсності?

Кожен спроможен бути в курсі подій, аналізуючи те, що відбувається. Адже це стосується всіх.

Автор записи

Залишити відповідь

4 × = 4