Хто з українців залишиться без медичної допомоги?

Хто з українців залишиться без медичної допомоги?

Мільярди гривень виділені на розвиток сільської медицини, підуть не тільки на надшвидкісний інтернет, як заявляв український гарант. Створений «порядок формування мереж надання первинної медичної допомоги». Тепер всі бажаючі можуть ознайомитися чи входить їх населений пункт до числа привілейованих з наданням медичних послуг чи ні.

Нині лікування пацієнтів відповідає типології, яка розділяє місцевість за територією доступності та кількістю населення. Незважаючи на те, що третина українців проживає саме у сільській місцевості, повноцінні центри первинної медичної допомоги отримають громадяни, населених пунктів, де проживає від 15 000 чоловік. Обслуговувати таку установу буде не менше 7 лікарів з молодшим персоналом з медсестер. Так само тут будуть проводитися лабораторні дослідження.

Амбулаторію групової практики планують розташувати у селах та смт з чисельністю населення від 3 000 осіб. Тут також будуть обслуговувати на постійній основі, однак докторів має бути вже не менше двох. Інструментарій для обстеження повинен бути на такому ж рівні, як і в центрі «первинки».

На території сіл, де мешкає приблизно 1500 громадян, заплановані амбулаторії моно-практики. Тут запланований один лікар та молодший персонал. У разі, якщо доктор захворіє або піде на курси, замінити його буде нікому. В указі завуальовано сказано – «доступність лікарської допомоги може знизитися».

На територіях, де проживає від 750 громадян, з регулярністю медобслуговування пощастило менше. Тут планується створювати пункти здоров’я, у яких не менше двох разів на тиждень буде приймати лікар і/або фельдшер/медсестра. Ну, а периферії, де менше 750-ти чоловік не дістанеться й такий мінімум.

При цьому медобслуговування повинно перебувати на території доступності у межах 7 км. Деякі громади можуть вирішувати – чи створювати їм амбулаторію/пункт здоров’я або возити громадян в сусідній населений пункт на лікування. Якщо останнє буде дешевше, ніж утримувати медзаклад, то тут будуть виділятися кошти на транспорт. Щоправда, для громадян така «подорож» у сусіднє село не буде безкоштовним. Поїздки повинні бути не рідше ніж 4 рази на день, а вартість проїзду визначатиметься місцевим органом влади. З таким успіхом можна на всьому економити, навіщо взагалі створювати мед пункти? Адже без них дешевше!

Наприкінці кожної графи-опису мережі «первинок» стоїть гриф «з розрахунком на п’ять років». Тобто всі ці нововведення запровадять у кращому разі протягом п’ятирічки? Якщо введуть, звичайно, хоча малонаселені селища, як і раніше залишаться не при справах.

Міжнародний досвід свідчить, що там, де цифра лікарів на душу населення вище, а люди мають можливість звертатися до лікаря частіше, тим нижча смертність. Адже дуже багато людей помирає не від важких невиліковних хвороб, а від недуг, летального результату яких можна уникнути. Найяскравішим прикладом якості медобслуговування і життя у цілому є тривалість життя.

Авторитетне медичне видання «The Lancet», провело дослідження на цей рахунок. Так у десятку країн за тривалістю життя, увійшли наступні держави: Андорра опинилася на першому місці, а далі в порядку убування – Ісландія, Швейцарія, Швеція, Норвегія, Австралія, Фінляндія, Іспанія, Нідерланди, замикає десятку Люксембург і лише у другій десятці знаходяться Японія, Німеччина і Франція, США зайняли 35-е місце. Всього в дослідженні взяло участь 195 країн. Україна в цьому рейтингу посіла лише 53 місце, нижче за списком йдуть країни третього світу.

Цифри говорять самі за себе, а про рівень медобслуговування в Україні кожен знає не з чуток. Кожен спроможен змінити ситуацію на краще, не залишаючись байдужим до подій і висловлюючи свою точку зору!

Автор записи

Залишити відповідь

+ 6 = 10