Не вбивство, а самооборона: Верховний Суд України виніс прецедентне рішення!

Не вбивство, а самооборона: Верховний Суд України виніс прецедентне рішення!

Верховний Суд України підтвердив право особи на захист свого життя і здоров’я від протиправних посягань, встановивши, що немає «кордонів меж самооборони і людина в праві використовувати будь-які методи захисту». Був створений прецедент, згідно з яким за рішенням ВСУ був виправданий громадянин, котрий убив жінку, що вторглася до його житла з невідомим.

У 2017 році фігурант кримінальної виробництва був засуджений на 2 роки за ст. 118 КК України – умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони. Крім того, постановою суду з підсудного повинні були стягнути 4800 грн. у рахунок компенсації матеріального збитку, 60 000 грн. у рахунок компенсації моральної шкоди і 450 грн. витрат за правову допомогу.

У тому ж році апеляційний суд залишив рішення першої інстанції без змін і визнав підсудного винним у тому, що він, захищаючись, убив кухонним ножем одну з нападників, що увірвалися в його будинок.

– У загальній складності підсудний був позбавлений волі протягом чотирьох років. Два роки в СІЗО і півтора року домашнього арешту. Спочатку підзахисний був засуджений за умисне вбивство, потім, за нанесення тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок яких настала смерть і останній вирок був винесений за вбивство при перевищенні меж оборони, – розповідає адвокат Ірина Вань, кореспонденту газети «Кожен спроможен».

57e240133423c-124685_1200

Після того, як справа потрапила до Верховного суду, куди зі скаргами звернулися обидві сторони – захист щоб виправдати підсудного і закрити кримінальну справу, а обвинувачення виступало з вимогою перекваліфікувати вирок з умисного вбивства при перевищенні необхідних меж оборони на умисне вбивство.

Однак, Верховний суд відхилив клопотання обвинувачення, виправдавши підсудного.

– Тобто, закон передбачає винятки із загального правила про те, що при необхідній обороні особа, що захищається, повинна додержуватися визначеної межі, завдаючи шкоду посягаючому. Цими винятками є — напад озброєної особи, напад групи осіб або протиправне насильницьке вторгнення у житло чи інше приміщення. У таких випадках шкода, заподіяна особі, яка посягає, не обмежена ніякими межами, аж до позбавлення посягаючого життя,, – постановив Верховний суд у квітні 2018 року.

Таким чином, був створений прецедент, завдяки якому твердження «Мій дім – моя фортеця» тепер дійсно актуальне. Рішення ВСУ може і повинно використовуватися у правовій практиці судів нижчих інстанцій, як і в усьому цивілізованому світі.

– Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права, – згідно ч. ч 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно міжнародного досвіду в законодавчій базі самооборони ніколи не було все легко. Наприклад, у США, людина має право застосовувати засоби захисту себе і своєї сім’ї, у вигляді не смертельних засобів, розуміючи, що їй точно необхідно наносити шкоди кривдникові, і іншого виходу немає. У той час, як зі смертельно небезпечними засобами, варто бути готовим відстоювати свою правоту в суді, доводячи необхідність застосування зброї.

femyda

А поки простим українцям можна керуватися створеним прецедентом в області самооборони, захищаючи себе і своє житло. Головне, щоб таке рішення дійсно працювало на практиці й у інших випадках теж. Як би там не було, але у громадян є важелі впливу і кожен спроможен з ними ознайомитися, щоб вчасно ними скористатися і відстояти свої законні права!

Юлія Гутшабес

Автор записи

Залишити відповідь

2 + 1 =