Чому буксує закон про ЖКГ і чим загрожує українцям його впровадження?

Чому буксує закон про ЖКГ і чим загрожує українцям його впровадження?

Житлово-комунальне питання – проблема, яка наростає, як сніжний ком – з кожним днем все більше. Комутації все більше приходять у занепад, обслуговування будинків викликає у мешканців масу питань, а ЖЕКи розводять руки, нарікаючи на відсутність коштів.

У червні повинна була стартувати реформа ЖКГ, згідно із законом, який був прийнятий ще у листопаді 2017 року. Тоді уряд повідомив, що необхідно підготувати цілий ряд нормативних актів і його тут же відстрочили на півроку. Але ось минув час, а результату немає, і дія закону знову відкладається. Так в червні був зареєстрований законопроект про відстрочку реформи до 1 травня 2019-го, а обслуговування будинків до 1 січня 2020 року.

Багато хто підтримує буксування закону з ряду причин, вважаючи, що його потрібно редагувати краще і якісніше. Реформа передбачає повну зміну комунальних послуг, запровадження типового договору на управління будинком та відділення плати за комуналку та за утримання будинку.

– Потрібно не нові закони про терміни реформи приймати, а повністю переробляти вже прийнятий закон. Він на сьогодні – порожня шафа, є габарити, але більше нічого немає. Ні Кабмін, ні профільне міністерство нічого не зробили для його наповнення, – заявляє голова Правління «Асоціації економістів України» В’ячеслав Лебідь.

f0add1e7bc08

По суті це повний перехід будинків на автономний режим і ОСББ, до того мешканцям багатоквартирних будинків необхідно вибрати керуючого. Проте, яку картину ми бачимо сьогодні? Чи готові громадяни до таких змін? Закон від 2015-го, наказував протягом року перейти на ОСББ. У результаті лише 25% багатоповерхівок створили товариство співвласників багатоквартирних будинків. У Києві ця цифра ще менша – 10%.

Відповідно до нового закону є три варіанти управління – з допомогою керуючого, ОСББ або керуючої компанії. Цікаво, що якщо люди не оберуть собі керуючу компанію, то держава встановить свою. Знову ж таки, якщо громадяни не проведуть збори і не нададуть своєї згоди, то і така ініціатива держ. служб буде не можливою.

Однак, крім усіх інших питань, які викликає новація, стоїть основне – фінансове. Адже тягар капітальних ремонтів лягає повністю на плечі громадян.  Між тим тільки в березні борги за квартплату становили 40 млрд. гривень, а це ще додаткові витрати!

– Мешканці будинку об’єктивно не мають фінансової можливості брати на себе відповідальність за технічний стан будинку, – підкреслює В’ячеслав Лебідь.

zhkh-pensii

Також нововведення передбачає оплату за тепло круглий рік, а за воду доведеться платити навіть у тому випадку, якщо нею не користувався. Виною всьому зобов’язання встановлення надомних лічильників, за яким передбачається розрахунок виплат. У такому разі доведеться сплатити за себе і «за того хлопця». А, за несплату гарячої, холодної води та опалення передбачена пеня.

А, як регулюється житлово-комунальна сфера у всьому світі? Наприклад, у США джерелом розвитку є федеральний, штатний і місцевий бюджет. Відповідно в штатах ця тема дуже актуальна і державні структури цілком контролюють ЖКГ. Розробляють стратегію та програми розвитку житлового господарства, регулюють розподіл коштів.

Наболіла тема ЖКГ в країні, безумовно, повинна регулюватися державою. Однак не тільки за рахунок простих громадян, але і держ. структур. При цьому українці теж повинні брати на себе відповідальність і дбайливо ставитися до свого майна, прибудинкових територій і т. д. Кожен спроможен не залишатися осторонь від вирішення таких важливих питань, при цьому, не перекладаючи відповідальність на когось. Не варто чекати, що хтось прийде і налагодить наше життя за нас! Кожен спроможен діяти, удосконалюючи навколишню дійсність!

Юлія Гутшабес

Автор записи

Залишити відповідь

9 − = 3