Об’єктивно про примарне щастя у Євросоюзі (ВІДЕО)

Об’єктивно про примарне щастя у Євросоюзі (ВІДЕО)

Мрії про Європу, чистенькі вулиці та хлібосольне життя приходять на думку багатьом українським громадянам. Варто лише оглянути туристичним поглядом чудові країни Євросоюзу, як охоплює почуття прекрасного і негайне бажання вступити до ЄС. Чи так все гарно, як здається на перший погляд? Чи дійсно раді члени європейського товариства новим учасникам?!

На що сподіваються і розраховують люди, вступивши до Євросоюзу? На щедрість? На чужинну прихильність? Прийде, мовляв, дядько Сем, і за помахом чарівної палички держава почне процвітати, а народ перестане волочити жебрацьке існування? Звичайно, у деякій мірі пострадянський менталітет не дозволяє широко розплющити очі на європейське щастя і люди як і раніше чекають, що хтось влаштує краще життя, але безкоштовний сир, як відомо, буває лише у мишоловці…

Кожен спроможен поглянути на реальну картину подій, спираючись на точку зору з декількох ракурсів! Безумовно, ніхто не применшує прогресу і величі європейських держав. Слов’янським країнам є чому у них повчитися. Однак закони і пристрій одних держав, можуть бути зовсім непридатні в інших, по багатьом факторам. Тут має значення все — ментальність, історія, культура, кінець кінцем.

Євросоюз рано чи пізно приймає новачків до своїх лав, однак далеко не з розпростертими обіймами, а з холодними їжаковими рукавицями. Скажете тимчасова шокова терапія? — Навряд «тимчасова». На прикладі пострадянських країн, яким вже «пощастило» опинитися в ЄС, можна з легкістю продемонструвати реалії європейського життя і кожен спроможен у цьому переконатися.

Реалії, які ховаються за зовнішньою пишністю центральних вулиць привітної Франції або щасливої Норвегії. Реалії, у яких такі аграрні держави, як Болгарія збувають свою сільгосп продукцію за безцінь, експортуючи до себе 80% фруктів і овочів. Реалії, де комунальні послуги вдвічі перевищують пенсію. Реалії, де теле-радіо- ефіри заповнені низькопробними програмами та фільмами, покликаними розвивати все нице, перетворюючи у бездумних біороботів…

Україна — перспективна і сильна держава, з мудрими і терплячими громадянами. Так невже такий гідний народ самостійно не зможе вивести країну з убогості та кризи? Невже багатовікова волелюбність померкне на тлі іноземного «хліба і видовищ»? Кожен спроможен не допустити подібних перевтілень.

Ніхто не прийде і нічого не змінить, доки кожен громадянин своєї держави не візьме відповідальність на себе! Доки люди не об’єднаються у бажанні змінити своє життя і країну, шляхом власних зусиль і праці! Кожен спроможен плідно працювати і вчитися, жити і розвиватися! Кожен спроможен використовувати досвід європейського суспільства, але йти українським самостійним шляхом! Так кожен спроможен досягти справжнього успіху, а не примарної дарівщини!

Про те, як «щасливо» живе Болгарія, опинившись в довгоочікуваному Євросоюзі:

Автор записи

Залишити відповідь

× 8 = 40